З 24/02/22 Україна потерпає від військової агресії з боку рф, що супроводжується авіа, артилерійськими, піхотними атаками тощо, які несуть хаотичне пошкодження будівель різноманітного складу та вмісту. Дана проблема вже набула загрозливого масштабу. За даними дашборду із даними загрози довкіллю у додатку «ЕКОЗагроза» від Міністерства екології та захисту природнього довкілля України, вже складає 205 376 тон відходів війни (це без врахування відходів підбитої техніки, їх в рази менше).

Відходи руйнації є новим видом відходів, що створив новий черговий виклик індустрії поводження з відходами в Україні. В практиці сучасної України були відходи демонтажу будівель та будівельні відходи. Відходи руйнації внаслідок військової агресії-це  зовсім інша історія. Основними характеристиками таких відходів є іх морфологія: будівельні відходи, металеві відходи (арматура, труби та т.п.), деревина, електронні та електричні відходи, медичні та наближені до них (майже в кожній оселі був ртутний термометр), тканині матеріали (штори, килимові покриття, одяг та наближені до таких відходів ганчір’я ), меблі різноманітного матеріалу, скло, пластик, лінолеуми, ламінати, кольорові метали, харчові відходи, рослини, тварини та людські рештки… Цей перелік є невичерпним, нажаль.

Першочергова задача – гасіння пожеж в разі їх виникнення, розбирання завалів наслідків військової руйнації будівель з метою порятунку вцілілих людей та тварин. Наступна фаза – забезпечення розмінування таких завалів. Вкрай важливо вилучити всі вибухові речовини, які лишилися в завалах. На стадії розбирання завалів вже необхідно застосувати первинну ланку сортування таких відходів за складом. На цій стадії це є пріоритетом – для вилучення нехарактерних для подальшої переробки відходів.

Отже, маючи більш-менш зрозумілу масу відходів руйнації, ми зіткаємося з проблемою їх розташування (зазвичай це місце розташування зруйнованого об’єкту), обсягів таких відходів та подальшої долі таких відходів. В цьому випадку, маємо як мінімум два варіанти розвитку подій:

• Задача МІНІМУМ – зменшити об’єми відходів руйнації, вивезти на території відповідного захоронення;
• Задача ОПТИМАЛЬНА – звільнити території зруйнованих будівель для відбудови;
• Задача МАКСИМУМ – повернути відходи руйнації до повторного використання.

Як такі варіанти розвитку подій можна реалізувати?

Задача «МІНІМУМ» вирішується через наступні операції: подрібнення та грубе сортування відходів руйнації, виявлення місця захоронення/тимчасового зберігання;

Задача «ОПТИМАЛЬНА» реалізується через вивезення відходів руйнації, які були попередньо оброблені, з місця утворення до місця складування/повторного використання;

Задача «МАКСИМУМ» полягає у максимальному сортуванні таких відходів, зниження класу небезпеки. В такому випадку утворюється значна маса відходів, які можуть стати сировиною для подальшого відновлення України. Крім того, утворюється певні «хвости» в т.ч. небезпечні відходи, які теж потребують подальших операцій.

Ключовою задачею у поводженні з відходами руйнаціє є – вивільнення територій задля відновлення інфраструктури України. Ця війна триватиме ще кілька років. Ми маємо об’єктивно використовувати доступні нам ресурси: як фінансові так і матеріальні.

Експерти Асоціації підприємств в сфері поводження з небезпечними відходами прийняли цей виклик. Формуємо технологічні, фінансові та екологічні плани реалізації рішень з метою усунення загрози довкілля від відходів руйнації внаслідок військової агресії на території України.