Комусь у Міністерстві природи закортіло заробити собі грошенят. Пройшлися по ринку утилізації небезпечних відходів, потрусили тих, кому є за що відповідати перед законом – відкупилися, ті хто витратили значні ресурси та довели свої технології до необхідного рівня – відмовилися від корупційної пропозиції. Як наслідок, апетити були не задоволені. Відчутний дефіцит компетентності сягнув свого апогею. Це яскраво відображено у якість наказів міністра про анулювання ліцензій. Переплутані самі причини, які призвели до анулювання. А чого вартий фото звіт, який робився на камери айфонів у сутінках.
Звичайно, що ліцензіати скористалися своїм законним правом та звернулися із скаргами на такі рішення міністерства. 4 квітня Державна регуляторна служба (ДРС) детально розібрала всі 17 скарг на рішення міністерства. Десятьом ліцензіатам були задоволені їх скарги. З такою низько кваліфікованою підготовкою міністерства, ДРС мала лише єдиний шлях: звірити формальні ознаки наявності обладнання на момент подання ліцензії, бо це й було причиною написаною під кальку для всіх без розбору. Це дійсно дало шанс частині посередників з мінімальною мат базою повернути свою ліцензію на законних підставах.
Цікавішою ситуація виглядала, коли розглядали реальні заводи з утилізації. Відчувався банальний віджим ринку. Амбіції компанії з Одещини, яка вже натягнула на себе лозунг «Утилізатор№1»на справді дрібні капості у вигляди розісланих наказів про скасування ліцензії та обіцянку скорого закриття цих підприємств. Відносини з Клієнтом будуються роками та важкою працею і аж ні як не на брехні про конкурентів та адмін тиску з боку окремих представників міністерства. Велика кількість Клієнтів неодноразово скаржилися на неоднозначні пропозиції змінити багаторічну співпрацю на нову одеську «прописку» утилізації. Тож не фахові емоції захлиснули представників органу ліцензування. Щоб Ви розуміли, вже з 6 квітня по ліцензіатах виправданих в ДРС, міністерство натравило екоінспекцію. Цікаво, завдяки чиїм нашвидкуруч написаним заявам, була ініційована перевірка.
То ж що змінилося? Публічні компанії, які провадять унікальну практичну роботу по збиранню та знешкодженню небезпечних відходів, підпадають під нахабний корупційний тиск. Компанії настільки відкриті, що провадять екскурсії на свої підприємства:
https://www.youtube.com/watch?v=UZvllswhn1I чи
https://www.youtube.com/watch?v=xtB-in-wBJU
За що здійнялася вся ця пилюка? Днями стало розвиднятись. Вже заявлені перші тендери по утилізації небезпечної хімії та тари з під ней. Тільки у Запорізькій області бюджет першого тендера складає 8 590 000 грн.
Біда у тому, що відходами країна перенасичена. Не варто Міністерству природи займатися розчищенням ринку, роботи вистачить усім, хто хоче та вміє працювати. Не можна міряти одним мірилом ліцензіата з статутним капіталом 4 тис. грн. та тих у кого ця цифра сягає кількох мільйонів, ліцензіата, який стоїть на землі (до речі вкритій неруйнівним покриттям) та тих у кого печатка та може ще живий директор. Не можна далі жити лише власним інтересом. Вже наруга над довкіллям лунає по Україні лихом.
