Відходи руйнації є новим видом відходів, що створив новий черговий виклик індустрії поводження з відходами в Україні. В практиці сучасної України були відходи демонтажу будівель та будівельні відходи. Відходи руйнації внаслідок військової агресії-це  зовсім інша історія. Основними характеристиками таких відходів є іх морфологія: будівельні відходи, металеві відходи (арматура, труби та т.п.), деревина, електронні та електричні відходи, медичні та наближені до них (майже в кожній оселі був ртутний термометр), тканині матеріали (штори, килимові покриття, одяг та наближені до таких відходів ганчір’я ), меблі різноманітного матеріалу, скло, пластик, лінолеуми, ламінати, кольорові метали, харчові відходи, рослини, тварини та людські рештки… Цей перелік є невичерпним, нажаль.

Першочергова задача – гасіння пожеж в разі їх виникнення, розбирання завалів наслідків військової руйнації будівель з метою порятунку вцілілих людей та тварин. Наступна фаза – забезпечення розмінування таких завалів. Вкрай важливо вилучити всі вибухові речовини, які лишилися в завалах. На стадії розбирання завалів вже необхідно застосувати первинну ланку сортування таких відходів за складом. На цій стадії це є пріоритетом – для вилучення нехарактерних для подальшої переробки відходів.

Отже, маючи більш-менш зрозумілу масу відходів руйнації, ми зіткаємося з проблемою їх розташування (зазвичай це місце розташування зруйнованого об’єкту), обсягів таких відходів та подальшої долі таких відходів. В цьому випадку, маємо як мінімум два варіанти розвитку подій:

• Задача МІНІМУМ – зменшити об’єми відходів руйнації, вивезти на території відповідного захоронення;
• Задача ОПТИМАЛЬНА – звільнити території зруйнованих будівель для відбудови;
• Задача МАКСИМУМ – повернути відходи руйнації до повторного використання.

Як такі варіанти розвитку подій можна реалізувати?

Задача «МІНІМУМ» вирішується через наступні операції: подрібнення та грубе сортування відходів руйнації, виявлення місця захоронення/тимчасового зберігання;

Задача «ОПТИМАЛЬНА» реалізується через вивезення відходів руйнації, які були попередньо оброблені, з місця утворення до місця складування/повторного використання;

Задача «МАКСИМУМ» полягає у максимальному сортуванні таких відходів, зниження класу небезпеки. В такому випадку утворюється значна маса відходів, які можуть стати сировиною для подальшого відновлення України. Крім того, утворюється певні «хвости» в т.ч. небезпечні відходи, які теж потребують подальших операцій.

Ключовою задачею у поводженні з відходами руйнаціє є – вивільнення територій задля відновлення інфраструктури України. Ця війна триватиме ще кілька років. Ми маємо об’єктивно використовувати доступні нам ресурси: як фінансові так і матеріальні.

Експерти Асоціації підприємств в сфері поводження з небезпечними відходами прийняли цей виклик. Формуємо технологічні, фінансові та екологічні плани реалізації рішень з метою усунення загрози довкілля від відходів руйнації внаслідок військової агресії на території України.

Вітаємо з Різдвом Христовим та Новим роком!!

Дуже бажаємо, аби цей випадок не загубився у слідчих кабінетах, а закінчився реальним покаранням. А ще, дуууже прагнемо, аби Держава зробила реальні висновки та “відремонтувала” цю ситуація, аби не неражатися на такі дороговартесні ризики у майбутньому. Якщо треба – ми готові допомогти.

Днями на Березняках загорілася купа шин, які демонтували та заскладували комунальні служби міста. Такі несанкціановані звалищя шин дістали когось з мешканців. Нажаль, наслідки такої пожежі вплинули на стан довкілля району.

Нажаль, такі безглузді дії призвели до маштабного отруєння киян!

Поводження з відходами має бути справою фахівців. Невігласи лише хайпують на цій темі. Такі дії призводять до отруєння людей та навколишнього середовища((

BVSE e.V. (назва німецької асоціації) була утворена 70 років тому, на сьогодні до складу асоціації входять 960 підприємств, які безпосередньо займаються господарською діяльністю в галузі управління відходами. Це найбільша профільна асоціація Німеччини, які займаються відходами. Здебільшого це малі та середні підприємства приватної власності. Це 50 000 робочих місць і 10 мільярдів євро щорічного обігу коштів. Це є окрема галузь німецької економіки. Лише BVSE e.V. на рік має фінансування у розмірі 3 млн. євро: це внески учасників плюс дохід від проведення семінарів та інших освітніх заходів.

BVSE e.V. поділено на 10 підрозділів, які спеціалізуються на різних видах відходів:

• Папір;
• Електроні відходи та метал;
• Будівельні відходи;
• Скло;
• Пластики;
• Текстиль;
• Документи, архіви, конфіденційні носії даних;
• Біологічні відходи;
• Гума та шини;
• Спеціальні, небезпечні відходи.

У підрозділі небезпечних та спеціальних відходів 118 учасників. Діяльність щодо поводження/управління небезпечними відходами жорстко врегульована 8 міжнародними та національними регуляціями, плюс до того, існують ще окремі федеральні регуляції в окремих землях.

Структура системи управління відходами у Німеччині:

(див. таблицю):

49,5% – державний, комунальний сектор – переймається побутовими відходами та відходами домогосподарств

49,5% – приватний сектор – переймається індустріальними відходами

1% – соціальні ініціативи

Всього в Німеччині існує 3 найбільші асоціації та декілька спеціалізованих професійних об’єднань.

Розвіюємо деякі міфи щодо системи поводження з небезпечними відходами у Німеччині:

Ртуть – через хімічну реакцію перетворюють на сульфід ртуті, яку зазвичай захоронюють у відпрацьованих шахтах;

Азбест – захоронюють на спеціальних полігонах 3го класу небезпеки;

Пестициди, гербіциди та фунгіциди – утилізуються через спалення;

Відпрацьовані мастила – розділяють на 4 категорії. 1-2 категорію перероблюють (очищують, регенерують), 3-4 – спалюють;

Шини – не відносяться до небезпечних відходів. Перероблюється для повторного використання, використовується як добавка до асфальту, перероблюється у гумову крихту та гумові покриття, використовується як пальне на цементних заводах, перероблюється методом піролізу. Доречі, зола від піролізу використовується як додаток до певної категорії матеріалів у обсязі 3-4%;

В Німеччині існує 11 інсенераторів (установок для високотемпературного спалення) для утилізації небезпечних відходів: 7 установок належать державі, 4 установки належать приватним власника (в основному це великі хімічні корпорації, такі як Басф, Баєр та інші).

Щороку в Німеччині утворюється 21 млн тон небезпечних відходів, в той же час весь ЄС утворює 101 млн. тон таких відходів. Вартість утилізації небезпечних відходів коливається між 240 та 1000 євро за тону.

Попереду багато цікавої та безперечно важливої роботи з очищення нашого довкілля. Дякуємо за довіру!!

що до функціонування тимчасового пункту приймання потенційно небезпечних медичних відходів від населення:

маски, рукавички, серветки, захисний одяг, контактні лінзи.

Під час пандемії COVID-19, з метою запобігання подальшого можливого інфікування населення через безконтрольне поводження з засобами індивідуального захисту (далі ЗІЗ), які використовуються населенням та дрібним бізнесом, що продовжує функціонувати під час карантину, встановлюється наступна процедура:

1. Всі ЗІЗ, які мали безпосередній контакт із слизовою оболонкою людей, якім не діагностовано захворювання на короновірус, мають збиратися окремо від твердих побутових відходів (далі ТПВ).
2. Збирання таких відходів має відбуватися у окремі надміцні пакети, які можна щільно зав’язати по наповненню.
3. Перед поміщення у окремий пакет таких відходів, їх необхідно знезаразити хімічно чи термічно. Бажано, маски розрізати на 2 частини, аби уникнути повторного використання.
4. ВАЖЛИВО, аби до таких окремих пакетів не потрапляли металеві, скляні та інші предмети, що не входять до списку ЗІЗ. Змішування таких відходів з іншими КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЕНО!
5. Контактні лінзи мають бути сухими (без рідини для догляду за лінзами). Допускається приймання у транспортному контейнері.
6. Серветки приймаються виключно від використання при догляді за слизовою оболонкою.
7. Після заповнення, пакет має бути щільно зав’язаний.
8. Щільно зав’язані пакети необхідно лишити у місці утворення таких відходів на карантин 4-5 днів. Пакет необхідно промаркувати биркою з датою пакування, утворювачем та контактними даними відповідальної особи.
9. Розмір пакетів має бути не більше ніж 40х38*40 см (розміри вікна завантаження).
10. Пакети бажано додатково завантажені в картонні коробки, щоб уникнути пошкодження під час транспортування та завантажувально-розвантажувальних робіт.

Звертаємо Вашу увагу, що процес окремого збирання ЗІЗ вимагає додаткових заходів захисту персони, яка безпосередньо задіяна у обслуговуванні такого роздільного збору.

З метою зменшення кількості утворення таких відходів, намагайтеся використовувати багаторазові маски, а рукавички (за можливістю) замінити на дезінфектанти.

Пакети з ЗІЗ, що надходять від установ медичного профілю та роздрібних торгівельних мереж, мають супроводжуватися Актом дезінфекції.

Пункт приймання не буде приймати мішки, які пошкодженні або розірвані!

Відповідальність за транспортування пакетів з ЗІЗ – відповідальність утворювача відходів, як що інше не передбачене окремою письмовою угодою між утворювачем та утилізатором.

Відповідальна особа з боку утилізатора має право відмовити у прийманні відходів в разі порушення пунктів даної інструкції. В разі виявлення порушення після приймання, утилізатор вправі висунути беззаперечні штрафні вимоги до утворювача на суму 1 000 грн за кожне виявлене таке порушення, або повернути такі відходи утворювачу.

Факт подання заявки та передплата свідчать про повну згоду утворювача відходів з нормами даної інструкції.

Тимчасовий пункт приймання розташований за адресою:

м. Обухів, вул. Промислова, 14А.

Час роботи: Пн-Чт з 8:00 – 17:00

Вартість послуги: мішок 35л. – 150 грн з ПДВ

Вартість послуги 60 л. – 210 грн з ПДВ

Пункт працює по попередніх заявках та передплаті.

Гаряча лінія +38 063 3 400 500

Офіс +38 044 3511856